Україна провела щонайменше три випробування нових систем, призначених для перехоплення цілей за межами земної атмосфери. Розробки мають допомогти протидіяти російським ракетам, зокрема «Орешнику», а паралельно Київ створює власну супутникову мережу, щоб зменшити залежність від американського Starlink.

Україна розширює військові розробки у космічній сфері на тлі зростання загроз із боку Росії. Одним із головних завдань стало створення засобів перехоплення ракет, траєкторії яких проходять на надзвичайно великих висотах.

Голова підкомітету Верховної Ради з питань державної безпеки Федір Веніславський повідомив, що Україна вже провела три випробування позаатмосферних систем. Йдеться про технології, призначені для ураження цілей у навколокосмічному просторі.

За словами народного депутата, створення таких засобів є пріоритетним завданням. Українські розробники вже продемонстрували відповідні запуски та тепер вивчають можливість налагодження серійного виробництва.

Особливе занепокоєння викликає російська ракета «Орешник». Її використання створює додаткові виклики для української протиповітряної та протиракетної оборони.

Веніславський наголосив, що Росія вже загрожує українській території ракетами, які використовують навколокосмічний простір під час польоту. На його думку, недооцінювати таку небезпеку Україна не може.

Ситуацію ускладнює розташування російських стартових майданчиків. Частина з них перебуває за межами досяжності найдальнобійніших українських ракет, тому знищувати загрозу безпосередньо в місцях запуску складно.

Саме тому Україна працює над засобами перехоплення на великих висотах. Серед потенційних цілей таких систем розглядають і озброєння, яке запускають із висотних літаків.

Водночас народний депутат визнав, що налагодження виробництва нових систем потребуватиме значного фінансування. За умов повномасштабної війни пошук необхідних коштів може стати серйозною проблемою.

Паралельно Україна прагне забезпечити власну присутність на орбіті. Це має зменшити залежність військових від супутникових сервісів іноземних компаній.

Першим кроком став запуск супутника Obria Nano, про який Україна та данська компанія GomSpace оголосили у жовтні. Апарат призначений для випробування технологій майбутньої незалежної української мережі зв’язку.

За наявними планами, така мережа може складатися приблизно з 245 супутників. Вона має забезпечити Україні власні можливості супутникового зв’язку.

Веніславський пояснив, що від початку повномасштабного вторгнення космічні технології відіграють вирішальну роль у роботі українських військ. Особливе значення вони мають для зв’язку, управління підрозділами та передавання інформації.

Водночас ситуація зі Starlink продемонструвала ризики залежності від приватних постачальників. За словами депутата, обмеження якості супутникового зв’язку вже створювали загрози для систем військового управління.

Україна також завдає ударів по російських об’єктах, пов’язаних із космічною галуззю. У серпні українські ракети «Фламінго» уразили ракетно-космічний центр «Прогрес» у Самарі, де виготовляють ракети «Союз-2».

Під удар потрапили дві будівлі підприємства. Серед них був корпус 106А — так звана чиста кімната, де збирали материнські плати для систем запуску ракет «Союз».

Протягом 2026 року Україна також атакувала інші об’єкти, пов’язані з «Роскосмосом». Серед них називають великий комплекс у Корольові поблизу Москви та радіотелескоп українського виробництва, захоплений Росією в Криму.

Війна дедалі активніше поширюється на космічний простір, де держави використовують супутники для розвідки, наведення на цілі та військового зв’язку. Водночас міжнародні правила, які регулюють космічну діяльність, не завжди відповідають новим загрозам.

У вересні міністр Повітряних сил США Трой Мейнк визнав, що Сполучені Штати вже розгорнули на орбіті засоби контролю космічного простору. Це відбулося на тлі повідомлень про небезпечні маневри російських супутників поблизу іноземних космічних апаратів.

Одним із таких випадків стали дії російського супутника «Космос-2612». Його помітили під час маневрування поблизу комерційного радіолокаційного супутника фінської компанії Iceye.

Супутники Iceye забезпечують українських військових радіолокаційними зображеннями місцевості. Експерти розцінили дії російського апарата як навмисне переслідування.

Дослідниця Шведського університету оборони Олена Гроссфельд заявила, що космічна війна вже стала реальністю. За її словами, сучасні бойові дії дедалі більше залежать від супутникової розвідки, навігації та зв’язку.

Експертка нагадала, що ще у 2021 році американські військові повідомляли про щоденні атаки Росії та Китаю на супутникові системи США. Йшлося не лише про можливе фізичне ураження апаратів, а й про інші способи втручання в їхню роботу.

Росія, зокрема, застосовує глушіння супутникових сигналів, лазерні засоби засліплення та спеціальні супутники-інспектори. Останні можуть наближатися до іноземних космічних апаратів і спостерігати за ними.

За оцінкою Гроссфельд, одним із можливих завдань російського супутника під час зближення з апаратом Iceye було примушування його до зміни орбіти. Такі маневри потребують витрат пального й можуть скорочувати строк експлуатації супутника.

Проблеми космічної безпеки посилюються через активне розширення комерційного сектору. Дедалі більшу роль відіграють приватні компанії, серед яких SpaceX Ілона Маска та Blue Origin Джеффа Безоса.

Керівниця програми космічної безпеки та стабільності фонду «Безпечний світ» Вікторія Семсон наголосила, що залежність держав від приватних космічних сервісів створює нові ризики під час військових конфліктів.

Прикладом стала ситуація з обмеженнями Starlink та тимчасовим припиненням американської супутникової розвідувальної підтримки України. Такі рішення впливали на можливості зв’язку та отримання інформації про наближення балістичних ракет.

Окремою загрозою залишається втручання Росії в роботу супутникової навігації. Зокрема, глушіння сигналів GPS уже спричиняло перебої в авіасполученні над країнами Балтії.

За словами Семсон, через ненадійність доступу до окремих космічних сервісів дедалі більше держав прагнуть створювати власні супутникові мережі. Подібні проєкти розвивають європейські країни, тоді як Росія працює над своєю системою «Рассвет».



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover