Чинний президент України має абсолютний імунітет від кримінального переслідування, тому САП не може вести щодо нього розслідування, поки він перебуває на посаді. Водночас матеріали, де президент згадується іншими особами, можуть залишатися у справі, якщо мають значення для слідства.

За словами Клименка, нинішній підхід спирається на рішення Конституційного суду 2003 року, яке визначає обсяг президентського імунітету.

Він пояснив, що на відміну від народних депутатів, які мають лише частковий імунітет із окремою процедурою притягнення до відповідальності, у президента він абсолютний.

Тому САП не має права розслідувати кримінальне провадження безпосередньо щодо чинного глави держави.

Водночас це не означає, що всі матеріали, де згадується президент, автоматично знищують.

Якщо в розмовах інших фігурантів є згадки про главу держави і вони мають значення для справи, такі записи можуть зберігатися в матеріалах провадження.

За словами Клименка, знищують лише побутові розмови, які не стосуються предмета розслідування.

Після завершення президентських повноважень ситуація змінюється.

Клименко навів як приклад Віктора Януковича, якого вже після втрати посади розслідували як екс-президента, передавали справи до суду та отримували вироки.

Також за рішеннями судів у державну власність передавали пов’язані з ним резиденції, зокрема Межигір’я та Сухолуччя.

Глава САП наголосив, що колишній президент після втрати повноважень може бути підозрюваним на загальних підставах.

Окремо Клименко пояснив, що президентський імунітет не поширюється на членів сім’ї глави держави.

Зокрема, перша леді Олена Зеленська не має такого ж захисту. Якщо вона фігуруватиме у кримінальному провадженні, до неї застосовуватиметься загальна процедура.

На запитання, чи є вона на записах, які оприлюднює НАБУ, Клименко відповідати не став.

Він також допустив теоретичну можливість створення окремого механізму, який ускладнив би притягнення президента до відповідальності після завершення каденції.

Для цього, за його словами, не обов’язково змінювати Конституцію. Можна було б внести зміни до Кримінального процесуального кодексу та створити спеціальну процедуру.

Наприклад, рішення могли б ухвалювати спеціальна комісія, слідчі чи прокурори, а остаточне слово залишалося б за Верховною Радою.

Водночас Клименко зауважив, що такий механізм наступний склад парламенту міг би скасувати, тому неформальні гарантії не давали б надійного захисту.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover