
Верховний Суд розмежував огляд автомобіля та його обшук: згода водія на одну процедуру не означає автоматичної згоди на іншу. Якщо правоохоронці фактично проводять обшук, для цього потрібна добровільна згода власника саме на такі дії або ухвала слідчого судді.
Позицію суд сформулював під час розгляду кримінального провадження, у якому одним із головних доказів був протокол огляду автомобіля. Суди встановили, що слідчі не обмежилися поверхневим оглядом машини.
Правоохоронці заходили до салону, відкривали конструктивні ніші та шукали предмети у місцях, які неможливо перевірити без подолання перешкод. Такі дії суд розцінив як фактичний обшук транспортного засобу.
Власник автомобіля письмово погодився саме на огляд. Окремої добровільної згоди на обшук він не давав, а сторона обвинувачення не зверталася до слідчого судді по відповідну ухвалу.
Частина 1 статті 233 Кримінального процесуального кодексу передбачає, що проникнення до житла чи іншого володіння особи можливе за добровільною згодою власника або на підставі ухвали слідчого судді.
Касаційний кримінальний суд дійшов висновку, що згода на огляд транспортного засобу не підтверджує добровільної згоди на його повноцінний обшук. Докази, отримані внаслідок такої слідчої дії, у цій справі визнали недопустимими.
Справу при цьому повернули на новий розгляд до апеляційної інстанції з інших процесуальних підстав. Окремо зазначається, що під час поверхневої перевірки поліція повинна мати належну підставу, а водій може фіксувати дії правоохоронців на відео.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover





