Морські чудовиська, схожі за масштабами на легендарного кракена, справді колись населяли океани. Вчені дослідили викопні щелепи давніх восьминогів і дійшли висновку, що окремі хижаки могли виростати майже до 20 метрів та розправлятися навіть із твердою здобиччю.

Легенди про кракена століттями поширювалися серед скандинавських моряків. Величезній істоті приписували здатність хапати кораблі щупальцями та затягувати їх під воду, а згодом морське чудовисько почали зображувати навіть на картах.

У XVIII столітті норвезький єпископ і натураліст Ерік Понтоппідан описував кракена як реальну тварину. З розвитком науки такі історії віднесли до морського фольклору, який міг виникнути після зустрічей людей із великими кальмарами.

Нова знахідка не доводить існування саме того кракена, якого описували моряки. Натомість вона показує, що задовго до появи людини в океанах справді могли жити надзвичайно великі головоногі хижаки.

Команда під керівництвом Ясухіро Іби з Університету Хоккайдо дослідила скам’янілі щелепи, знайдені у відкладах Японії та острова Ванкувер. Вік решток оцінюють приблизно у 72–100 млн років.

Знайти скам’янілості восьминогів надзвичайно складно. Майже все їхнє тіло складається з м’яких тканин, які після смерті швидко руйнуються і лише у виняткових випадках встигають скам’яніти.

Щелепи зберігаються значно краще. Вони тверді та стійкі до руйнування, тому можуть пролежати в донних відкладах десятки мільйонів років, зберігши сліди, за якими вчені відновлюють спосіб життя тварини.

Для вивчення знахідок дослідники застосували високоточну томографію та технології штучного інтелекту. Це дозволило роздивитися пошкодження поверхні щелеп, які залишилися після багаторазового контакту зі здобиччю.

На них виявили відколи, тріщини, подряпини та сильно стерті ділянки. У дорослих особин зношеною була приблизно десята частина кінчика щелепи — більше, ніж у сучасних головоногих, які розгризають тварин із твердими панцирами.

На думку дослідників, такі сліди свідчать про регулярні сильні укуси. Давні восьминоги могли полювати на захищену твердими оболонками здобич і буквально розламувати її щелепами.

Розміри хижаків виявилися не менш вражаючими. За реконструкцією вчених, загальна довжина найбільших особин могла наближатися до 20 метрів. Це робило їх одними з найбільших головоногих свого часу.

Дослідження також показало, що тварини частіше використовували одну сторону щелеп. Подібна асиметрія зношування дозволила науковцям отримати додаткові відомості про те, як вони захоплювали та обробляли здобич.

Попри разючу схожість із легендами, ці тварини не могли стати прототипом історій про кракена. Вони жили приблизно за 100 млн років до появи людей, тому моряки ніколи не могли з ними зустрічатися.

Значно ймовірнішими кандидатами на роль джерела стародавніх історій залишаються гігантські та колосальні кальмари. Це реальні тварини з величезними щупальцями, зустріч із якими могла справити сильне враження на моряків минулих століть.

Водночас доказів існування головоногого, здатного схопити й потопити корабель, наука досі не має. Нова знахідка цікава іншим: вона показує, що задовго до людини в океанах справді існували хижаки, які за своїми розмірами могли нагадувати чудовиськ із морських легенд.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover