Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google

Звичка після їжі зібрати прибори, посунути тарілки або прибрати використані серветки може бути не лише проявом вихованості. Психологи пов’язують таку поведінку з умінням помічати потреби інших людей та готовністю полегшити їм роботу.

Про це пише Startlap.

Людина, яка допомагає офіціанту прибрати зі столу без жодного прохання, демонструє так звану активну емпатію. Вона не просто розуміє, що працівникові доведеться прибирати посуд, а сама робить щось, аби спростити його завдання.

Показово, що відвідувач ресторану нічого не отримує за таку допомогу. Його про це не просили, це не входить до правил закладу, а офіціант і без того прибере стіл. Людина просто звертає увагу на чужу працю й намагається зробити її трохи легшою.

Така поведінка може свідчити про соціальну чутливість, уважність до невисловлених потреб інших та схильність до співпраці. Людина помічає не лише власні потреби, а й те, що відбувається навколо неї.

Важливе й ставлення до самого офіціанта. Відвідувач не сприймає його лише як працівника, який повинен виконати всю роботу за гостя, а бачить людину, яка протягом зміни має фізичне та розумове навантаження.

Особливо часто таку поведінку можна зустріти серед тих, хто сам працював у ресторанах, кафе, магазинах чи іншій сфері обслуговування. Власний досвід допомагає краще уявляти, які дрібниці можуть полегшити роботу працівникові. Утім, особистий досвід для цього необов’язковий.

Допомога, однак, не завжди справді допомагає. Якщо скласти брудні тарілки одна на одну, залишки їжі можуть забруднити їх знизу й ускладнити прибирання. Не варто також будувати високі стопки зі склянок або посуду, які офіціантові доведеться розбирати чи нести з ризиком щось розбити.

Найкраще залишити тарілки та склянки окремо, а прибори акуратно покласти разом і прибрати серветки так, щоб вони не заважали. Ще простіше — подивитися, як працівник збирає посуд, і не порушувати звичний для нього порядок.

Тому звичка трохи прибрати за собою в ресторані може бути однією з побутових ознак емпатії та уважності до інших. Людина робить це не через обов’язок, а тому, що помічає чужу працю і намагається її не ускладнювати.